Холодна гора

Дата відкриття: 23 серпня 1975 року
Архітектор станції: В. Співачук
Інженери: П. Бочікашвилі, Н. Іванова
Художники: П. Юрченко, В. Лєнчин, І. Ястребов
Тип станції: колонна трипрогінна, мілкого закладення
Попередня назва: Вулиця Свердлова (до 10 серпня 1995)
Пасажиропотік: 58,3 тис. на добу (2015 р.)

Станція відкрита 23 серпня 1975 р. у складі першої пускової ділянки Харківського метрополітену «Вулиця Свердлова» (нині Холодна гора) – «Московський проспект» (нині Турбоатом), що складається з восьми станцій. Їх поєднує простота та суворість архітектурних форм та кольорового оформлення, характерні для радянського метробудування тих років. Водночас, метробудівці надали кожній станції своєї виразності, не в останню чергу завдяки головному архітектору харківської підземки Володимиру Співачуку. Відкриття станції було присвячене дню звільнення Харкова.

«Холодна гора» є кінцевою станцією Холодногірсько-Заводської лінії, за станцією знаходиться колійний розвиток для оберту поїздів. Станція розташована у Холодногірському районі, під великою міською магістраллю – вулицею Полтавський шлях (до 1996 року – вулиця Свердлова) у центрі однойменного житлового району. Насамперед станція обслуговує житловий масив Холодна Гора, проте станцією користуються жителі розташованих неподалік районів Лиса Гора, Залютине та Нова Баварія. Виходи до міста через підземні переходи на вулиці Полтавський Шлях, Холодногірська, Дудинської, до автовокзалу, зупинок трамвая та тролейбуса.

Пасажиропотік станції є найвищим в усьому Харківському метрополітені. Це зумовлено великою кількістю людей, що мешкають у західній частині міста, для яких «Холодна Гора» є найближчою станцією метрополітену, а також нещодавно перебудованим автовокзалом, від якого вирушає безліч як внутрішньоміських маршрутів, так і приміських автобусів до населених пунктів Харківської області, в основному Люботинського та Мереф’янського напрямків. Після реконструкції автовокзал значно розширився і став обслуговувати більше маршрутів, внаслідок цього пасажиропотік на станції метро помітно збільшився.

Опис станції

Конструктивне оформлення станції «Холодна гора» відповідає типовому проекту колонної трипрогінної станції. Задумом архітекторів при оформленні станції є тема революції, підкреслена суворістю архітектурних форм та підбором кольорової гами.

Колійні стіни оздоблені білим мармуром «Коелга» уральського родовища. Цоколь стін виготовлений з чорного лабрадориту.

На стінах є рельєфні виступи пилкоподібної форми, що повторюються. Вони розташовані в п’ять рядів, що добре поєднується із зовнішнім виглядом колон.

Станція отримала назву по житловому масиву Холодна гора, в якому розташована.

Станція метро «Холодна гора», напис на стіні

Колони також оздоблені мармуром білого кольору та мають дванадцять граней, розділених невеликим простором. Облицювання колон виконане досить незвичайно: колони «обшиті» плитами двох розмірів, які розташовуються у своєрідній послідовності. Це створює відчуття цілісного мармурового стовпа, по колу якого накладені плити.

Середній прогін зали станції «Холодна гора» має трохи більшу висоту, ніж прогони платформи, що створює ефект більшого простору. Підлога станції викладена з гранітних плит червоного кольору, краї платформи – з плит сірого кольору.

Освітлення станції забезпечується довгастими люмінесцентними світильниками, розташованими у прямокутних нішах на стелі станції. Світильники прикриті металевими плафонами, які являють сітку з осередками квадратної форми. На перший погляд така конструкція проста, проте завдяки тому, що сторони квадратів мають виступи трикутної форми, сітка виглядає значно привабливіше і добре виглядає під різним кутом огляду.

Люмінесцентні світильники також є прямокутних отворах, розташованих послідовно вздовж напрямку платформи.

Східний вестибюль станції обладнаний двострічковим ескалатором типу ЛТ-5, який працює лише на підйом. Зазвичай із двох ескалаторів працює лише один, чого явно недостатньо для пасажиропотоку в цьому місці. З 2015 року на станціях Харківського метрополітену проводилася заміна дерев’яних балюстрад ескалаторів на металеві із встановленням системи керування пуском ескалатора. Одне із завдань такої заміни полягає у дотриманні вимог протипожежної безпеки. Слід зазначити, що сенс у цьому суттєвий – наприкінці 90-х сталося загоряння балюстради ескалатора саме на станції «Холодна гора».

На стіні, що знаходиться над спуском від вестибюлю до платформи станції, розташовані великі рельєфні композиції «Великий Жовтень» та «Тріумф революції», виготовлені з гіпсу художниками Петром Юрченком та Віталієм Лєнчиним. При вході на станцію вони впадають в очі та виглядають досить велично, проте з часом на них накопичується неабияка кількість пилу, який, напевне, проблематично прибирати.

Станція метро «Холодна гора», художні композиції

Станція у 2000-і роки. На фото видно старий інтервальний годинник, дерев’яні балюстради ескалатора, а також назву станції та стрілочні покажчики попереднього типу.

Станція приймає перших пасажирів.

Станція метро «Холодна гора», стара фотографія

Станція у перші місяці роботи.

Вже у перші місяці роботи станція отримала великий пасажиропотік, оскільки брала на себе всю західну частину міста і безліч маршрутів наземного транспорту.

Колишня назва та покажчики на колійній стіні.

Незадовго до відкриття станції: перші випускники Люботинського технічного училища за спеціальністю «черговий станцією». Їх вітає начальник управління метрополітену з експлуатації, начальник служби руху та викладачі технікуму.

Вхід на станцію незадовго до відкриття під час її відвідування керівниками метробуду та міста.

Той самий вхід у 2015 році.

На торцевій стіні західного вестибюлю раніше знаходився барельєф Якова Свердлова, відлитий з алюмінію художником-монументалістом Ігорем Ястребовим. Одночасно з перейменуванням станції барельєф було демонтовано. Нині на його місці красується рекламна панель.

Ще не запилені рельєфні композиції «Великий Жовтень» та «Тріумф революції».

Будівництво та проекти

Початковим проектом будівництво станції “Вулиця Свердлова” не було передбачено. Проте складні геологічні умови у районі головного залізничного вокзалу робили скрутним спорудження оборотних тупиків в тому місці. Іншою причиною, що визначила будівництво станції, стала масова забудова району Холодна гора, що проводилася у 70-ті роки.

Станція споруджувалась відкритим способом на невеликій глибині, за типовим проектом для колонних станцій. На вулиці Свердлова було вирито котлован, у якому будівництво станції виконувалось із збірних залізобетонних елементів. Вони виготовлялися на заводі залізобетонних конструкцій «Харківметробуду», проте його темпів виробництва було недостатньо, і додаткові елементи конструкції виготовляли в Москві, а потім доставляли звідти.

Бригадам метробудівців довелося зустрітися з великою кількістю підземних вод, а також труднощами через велику кількість підземних комунікацій та необхідність перенесення трамвайних рейок на поверхні. Постійно давалася взнаки геологія даної місцевості – обводнені пісковики і глини сильно додавали турбот. При спорудженні прилеглих тунелів, яке велося від станції «Південний вокзал», прохідники працювали у гумовому екіпіруванні всю зміну – вода текла і згори, і з обох боків. Однак при цьому будівництво самої станції «Вулиця Свердлова» було нескладним порівняно з іншими станціями першої черги і відбувалося гладко. Можливо, саме тому ця станція була готова до першої.

Незважаючи на всі труднощі, бригади метробудівців виконували свою роботу на відмінно та в дуже швидкі терміни. Станція мала високу готовність ще за рік до здачі в експлуатацію, її будівництво було завершено в червні 1975 року. Тунелі на прилеглій до станції території завдяки невеликій глибині будували відкритим способом із залізобетонних секцій замість традиційних тюбінгів, що дозволило знизити трудомісткість робіт і скоротити вартість матеріалів. Перед будівництвом станції було оголошено конкурс на її оформлення, де після довгих суперечок та нарад переміг проект авторської групи «Харківметропроекту», обраний із чотирьох варіантів.

Монтажні роботи у котловані станції «Вулиця Свердлова».