Імені О.С. Масельського

Дата відкриття: 11 серпня 1978 року
Архітектори станції: В. Співачук, П. Чечельницький
Інженери: П. Пашков, О. Варич, Л. Желвакова
Художники: О. Пронін, Г. Тищенко
Тип станції: колонна трипрогінна, мілкого закладення
Попередня назва: Індустріальна (до 25 лютого 2004)
Проектна назва: Завод “Південкабель”
Пасажиропотік: 16 тис. на добу (2015 р.)

Станція відкрита 11 серпня 1978 р. у складі другої пускової ділянки першої лінії Харківського метрополітену «Московський проспект» (нині Турбоатом) – «Пролетарська» (нині Індустріальна), що складається з п’яти станцій. Їх поєднують сміливіші та різноманітніші архітектурні образи, які помітно змінилися порівняно з першою чергою. Основним призначенням ділянки став транспортний зв’язок промислових гігантів із центром міста. Відкриття станції було присвячено 60-річчю ВЛКСМ.

Станція розташована в Немишлянському районі, у південно-східній частині міста та обслуговує житловий район ХТЗ. Виходи до міста через підземні переходи до заводу «Південкабель», комбінату «Хладопром», стадіону ХТЗ, на проспект героїв Харкова та проспект Тракторобудівників, вулицю Лосєвську, до зупинок трамвая, автобуса та маршрутних таксі.

Спочатку станція мала назву «Індустріальна», а 25 лютого 2004 року була перейменована на «Імені О.С. Масельського» у зв’язку з рішенням Харківської міської ради. Перейменування станції де-факто (заміна записів інформатора та табличок на колійних стінах) відбулося лише 29 квітня. У фантастичній перспективі станція може стати пересадною на четверту лінію метрополітену.

Опис станції

Конструктивне оформлення відповідає типовому проекту колонної трипрогінної станції. Задумом архітекторів є тема промисловості, тому інтер’єр станції повністю відповідає її колишній назві «Індустріальна». Округлі форми колійних стін, колон та стелі станції «Імені О.С. Масельського» дуже гармонійно поєднуються один з одним. Архітекторам вдалося створити цікаву композицію під час використання, начебто, стандартних елементів.

Колійні стіни оздоблені коричневим мармуровим вапняком Горовського родовища. Колійна стіна поділена на рельєфні сегменти, поверхня яких вигнута усередину у вигляді дуги. Для оздоблення цих сегментів використали білий мармур «Коелга» уральського родовища. Пластика стін добре доповнює загальну архітектурну композицію.

Для освітлення станції «Імені О.С. Масельського» використовуються великі латунні світильники серійного виробництва, що нагадують великі шестерні. Ці світильники виготовлені на заводі імені Шевченка та мають безліч ламп, розміщених по колу. Можна помітити, що на циліндрі у нижній частині світильників також раніше розташовувалися лампи, проте вони вже давно видалені.

У бічних прогонах станції раніше було встановлено такі ж світильники. З середини 2000-х років вони не використовувалися з метою економії електроенергії, частина ламп з них була вилучена. Ці світильники було демонтовано навесні 2016 року.

Так виглядає стеля у бічних прогонах після демонтажу світильників.

Для розміщення світильників у стелі станції було створено спеціальні круглі ніші (кесони) діаметром 4,5 метра. Такий підхід до оформлення було випробувано у Харківському метрополітені вперше.

На відміну з інших колонних станцій, де колони споруджувалися зі збірних залізобетонних елементів, на станції «Імені О.С. Масельського» колони являють собою каркас у вигляді чавунної труби, оздобленої по колу білими сегментними мармуровими плитами овальної форми. Вершини колон плавно переходять у поверхню стелі через невеликі капітелі.

Підлога станції викладена з червоним гранітом українського родовища Житомирської області. Краї платформи та восьмикутні фігури посередині платформи викладені гранітом сірого кольору. Області по периметру колон мають окантування у вигляді смуги білого мармуру.

Станція отримала свою назву на честь радянського та українського політичного діяча Олександра Масельського без жодної прив’язки до місцевості. Рішення міської ради про увічнення імені Масельського у назві станції викликало неоднозначну реакцію – більшість харків’ян сходилися на тому, що вистачило б і вулиці. Можливо, тут зіграло роль те, що свого часу Масельський узяв під контроль будівництво Олексіївської лінії метро. Щоб знайти кошти на його завершення, у січні 1995 року Масельський опублікував у засобах масової інформації звернення до промислових підприємств та організацій міста із закликом пожертвувати добровільні внески. Зібрані кошти були додані до тієї суми, що надійшла з державного та обласного бюджету, що дозволило у травні 1995 року нарешті добудувати та ввести в експлуатацію Олексіївську лінію.

Станція метро «Імені О.С. Масельського», напис на стіні

Стіни вестибюлів станції «Імені О.С. Масельського» оздоблені мармуровим вапняком коричневого кольору. Використовується лише східний вестибюль, західний вестибюль закритий з 2009 року через низький пасажиропотік у його напрямку, а у 2023 році там було відкрито метрошколу.

Станція метро «Імені О.С. Масельського», вітражі

Над сходами, що ведуть з вестибюлю на станцію, розташовуються барвисті вітражі з об’ємних блоків кольорового скла, що розкривають тематику промисловості та праці. Про сучасний стан підсвічування вітражів судити складно – воно не працює вже багато років. На фотографії – вітраж «Сонце індустрії».

Ці вітражі були виготовлені з литого кольорового скла у техніці пласт-цементу, подружжям Олександром Проніним та Галиною Тищенко. Так виглядає вітраж із працюючим підсвічуванням – прекрасне видовище, проте чи доведеться його спостерігати в майбутньому – невідомо.

У західному вестибюлі розташовується інший гарний вітраж «Свято індустрії». На відміну від інших вітражів у харківському метрополітені, на станції «Імені А.С. Масельського» вони являють собою окремі невеликі вітражі, зібрані самостійно і змонтовані поруч, а не виготовлені як єдине ціле.

А так він виглядав із працюючим підсвічуванням.

Станція на початку 2000-х. Тут світильники бічних прогонів ще працюють, хоч запалені далеко не всі лампи.

Колишня табличка та покажчики станції ще зі старою назвою. Слід зазначити, що нова назва прижилася не надто добре. Незважаючи на те, що станцію було перейменовано ще в 2004 році, дуже багато харків’ян навіть не зі старшого покоління в побуті називають її «Індустріальною». А у поєднанні з тим, що у 2016 році станцію «Пролетарська» перейменували на «Індустріальну», це ще довгий час створюватиме топонімічну плутанину.

Станція у перші дні після відкриття.

Станція метро «Імені О.С. Масельського», стара фотографія

Станція у перші роки роботи.

Вигляд на станцію з вестибюля. Грудень 1978 року.

Тут видно поїзд ще без реклами в салонах вагонів – на той час там були лише схема та правила користування метрополітеном.

Ще одна фотографія 1980-х років.

Будівництво та проекти

Станція споруджувалась відкритим способом на невеликій глибині, за типовим проектом для колонних станцій. На Московському проспекті (нині проспект Героїв Харкова) було вирито котлован, у якому будівництво станції виконувалося з великих уніфікованих залізобетонних елементів, які виготовлялися на заводі залізобетонних конструкцій Харківметробуду. Будівництво тунелів велося підземним способом під Московським проспектом.

Ґрунти в цій місцевості є звичайними пісками і глинами. Тут був застосований механізований прохідницький щит типу ЩН-1М з так званою обжатою обробкою кіл у породу. Швидкість проходки тунелів за допомогою такого щита набагато вища, оскільки відпадає необхідність у нагнітанні цементного розчину в порожнину між залізобетонним кільцем та породою. Крім того, такий метод дозволяє практично виключити можливість просідання на поверхні. Усі роботи зі спорудження станції було завершено без проблем та зі значним випередженням графіка.

Так виглядав котлован станції «Індустріальна».