Турбоатом
Дата відкриття: 23 серпня 1975 року
Архітектори станції: П. Чечельницький, В. Співачук
Інженери: П. Пашков, Т. Бішоф
Тип станції: односклепінна, мілкого закладення
Попередня назва: Московський проспект (до 16 жовтня 2019)
Проектна назва: Турбінний завод
Пасажиропотік: 13,6 тис. на добу (2015 р.)
Станція відкрита 23 серпня 1975 р. у складі першої пускової ділянки Харківського метрополітену «Вулиця Свердлова» (нині Холодна гора) – «Московський проспект» (нині Турбоатом), що складається з восьми станцій. Їх поєднує простота та суворість архітектурних форм та кольорового оформлення, характерні для радянського метробудування тих років. Водночас, метробудівці надали кожній станції своєї виразності, не в останню чергу завдяки головному архітектору харківської підземки Володимиру Співачуку. Відкриття станції було присвячене дню звільнення Харкова.
Станція розташована у Немишлянському районі, посеред однієї з головних міських магістралей – проспекту Героїв Харкова, що сполучає центр та південно-східну частину міста. Під час перебування станції як кінцевої вона була дуже завантажена – нею користувалися понад 60 тисяч осіб на добу. Сьогодні пасажиропотік по станції невеликий. Житлових будов поруч із станцією як таких немає, в основному нею користуються співробітники розташованих поруч підприємств або пасажири, які здійснюють пересадку на маршрути наземного транспорту. Виходи до міста через підземні переходи до проспекту Героїв Харкова, проспекта Льва Ландау, вулиці Енергетичної, до заводу «Турбоатом», Харківського електромеханічного заводу, до парку Машинобудівників, зупинок автобуса, тролейбуса та маршрутних таксі.
За станцією є двоколійне розгалуження, яке виходить на поверхню до електродепо ТЧ-1 «Немишлянське» (до 2022 року «Московське»).
Спочатку станція мала назву «Московський проспект», а 16 жовтня 2019 року була перейменована на «Турбоатом» у зв’язку з рішенням Харківської міської ради. Тут мала місце найбільша пауза між офіційним та фактичним перейменуванням – заміна табличок, елементів навігації та записів інформатора відбулася лише 12 серпня 2020 року.
Опис станції
«Турбоатом» – односклепінна станція, побудована з монолітного залізобетону за допомогою пересувної опалубки, за типовим проектом харківського однозводу. Станція має просте і суворе оформлення, що присвячене розташованому поруч заводу «Турбоатом» і розкриває індустріальну тему загалом.
Суворий інтер’єр станції поєднує білий, чорний та сірий кольори.
Великі круглі світильники діаметром п’ять метрів врізані в широку поверхню склепіння і є його невід’ємною частиною. Світильники мають радіально розташовані люмінесцентні лампи, що розходяться від центру – своєрідна алюзія на ротори турбін.
Колійні стіни станції «Турбоатом» повністю оздоблені гладко відполірованим чорним лабрадоритом.
Особливістю станції є рельєф колійних стін – ритмічне чергування площин, що виступають і западають.
«Виступаючі» площини є штукатурним фактурним шаром, нанесеним на поверхню колійної стіни.
Нинішню назву станція має на честь промислового гіганта «Турбоатом», розташованого поряд. За іронією долі, через 44 роки після відкриття станція одержала свою проектну назву. Рішення про перейменування було ухвалено Харківською міською радою після того, як цю ініціативу було подано колективом заводу.
Підлога станції «Турбоатом» викладена з гранітних плит сірого кольору різних відтінків та насиченості, переважно із світло-сірого граніту.
Поручні маршових сходів та стіни вестибюлів оздоблені мармуром сірого кольору. На фото видно інтервальний годинник нового типу та лампу з написом «Посадки немає», який загоряється напередодні прибуття поїзда, що прямує в депо.
Станція у 2000-і роки.
Старий напис та покажчики на колійній стіні.
Саме на станції «Московський проспект» 22 серпня 1975 р. відбувся урочистий мітинг на честь пуску Харківського метрополітену. У ньому взяли участь керівники міста, області, метрополітену та почесні гості. Фото з архіву О.С. Паніна.
Мітинг відкриває перший секретар харківського міськкому Компартії України І. Сахнюк. Фото з архіву О.С. Паніна.
Перший секретар харківського обкому партії І. Соколов перерізає червону стрічку.
На мітингу зібралися бригади метробудівників, за плечима яких сім років кропіткої роботи, що дала Харкову новий вид громадського транспорту – найзручніший, найшвидший і найкомфортніший.
По обидва боки від платформи стоять поїзди, які з наступного дня возитимуть пасажирів з ранку до пізньої ночі. Один із цих поїздів і є той перший поїзд, який був пробним. Цікаво, що у 2015 році до 40-річчя метрополітену по Холодногірсько-Заводській лінії пустили потяг із наклейкою «перший поїзд», проте це було не зовсім коректно, оскільки, по-перше, потяги при відкритті метрополітену були чотиривагонними, по-друге, перший поїзд складався з вагонів під номерами 5620-5623.
Станція у перші дні роботи.
Станція у 1980-і роки.
Будівництво та проекти
Зі всіх станцій першої пускової ділянки, «Турбоатом» споруджувалася останньою. Будівництво станції було розпочато лише у квітні 1972 року, коли інші станції були вже наполовину готові. Для будівництва станції трамвайні колії на Московському проспекті (нині проспект Героїв Харкова) тимчасово перенесли убік.
Станція була споруджена відкритим способом, у котловані. Конструкція односклепінної станції мілкого закладення була розроблена інститутом «Харківметропроект». Проект такої станції вийшов дуже успішним, знайшов широке застосування та отримав назву «харківський однозвід». Згодом за типовим проектом «харківського однозводу» з 70-х років було збудовано велику кількість станцій у багатьох інших містах. На відміну від інших односклепінних станцій першої черги, на станції «Московський проспект» змінили порядок спорудження: спочатку змонтували внутрішні конструкції (платформа, лоткова частина), а вже потім спорудили саме склепіння.
Станція споруджувалась із монолітного залізобетону із застосуванням широких самонесучих арматурних каркасів. Саме склепіння станції будувалося за допомогою пересувної металевої опалубки, яка переміщалася рейками завдяки роботі гідравлічних домкратів.
Будівництво станції «Московський проспект» теж не обійшлося без складнощів. При проходженні тунелів відкритим способом довелося б перекрити рух транспорту однією з головних магістралей міста в цьому місці, що було вкрай небажаним. Тому проходження тунелів проходило закритим способом, підземними виробками. У таких умовах прокладення необхідно було здійснювати особливо обережно через постійні динамічні навантаження від руху транспорту проспектом, а також двох ліній теплотраси з гарячою водою, які розташовувалися в шарі ґрунтів між тунелями і поверхнею землі. Завдяки професіоналізму та злагодженій роботі, метробудівники не допустили просідання ґрунту на поверхні чи пошкодження теплотраси. Збійка в районі котловану станції також була проведена з ювелірною точністю, відхиленням по вертикалі 3 мм, при максимально допустимих 50 мм.
На Московському проспекті йде перенесення трамвайної лінії (яка нині не існує).
Спорудження лоткової частини та платформи в котловані станції. Фото з архіву В. Кручини.
Вивіз ґрунту на самоскидах. Фото з архіву В. Кручини.
Так виглядав котлован станції згори. Тут видно вже забетоновану секцію склепіння, і ще лише покриту арматурою.
Тут котлован вже майже засипаний.
Ланка бригади метробудівників після збійки біля котловану станції «Московський проспект».
Станція за півроку до відкриття. На правій колійній стінці фактурний штукатурний шар вже нанесений, а на лівій ще немає.
Станція «Московський проспект» перед побілкою склепіння та оздобленням колійних стін.
Станція за чотири місяці до відкриття. Тут можна помітити арматурні каркаси для майбутніх світильників у стелі склепіння станції.
Монтаж контактної рейки біля станції.
Станція у процесі побілки склепіння.
Станція за два місяці до відкриття. Фото з архіву О.С. Паніна.
Станція в останні дні перед відкриттям.
Реалізований проект станції.
